Свою Україну любіть…
Коли
зима повертає на весну, приходять до нас березневі Шевченківські дні. І знову
стукають у наші серця Тарасові слова: "Я так її, я так її люблю…". І
знаходять вони відгук у мільйонах українських сердець, будять ясні думки й породжують
міць рук кожного. А разом вони є силою народною, здатною перетворити Україну на
сучасну, демократичну, справедливу і, зрештою, будемо сподіватись – процвітаючу
державу.
Ми називаємо його
ще апостолом правди і свободи, нескореним борцем за волю України. Цього року у Золочівському
фаховому коледжі Львівського
національного аграрного університету відзначали 206-річницю від Дня народження
Тараса Григоровича Шевченка. Було проведено літературно-музичну композицію на
тему: «Свою Україну любіть…».
Зважаючи на доленосні
і бурхливі події в Україні, бачимо, що Шевченко, живе посеред нас, додає
сміливості і впевненості у боротьбі з нашими відвертими і прихованими ворогами. Нині в наш неспокійний, буремний вік і може як
ніколи потрібна сила духу Шевченка. Його віще слово. Те слово, яке брали на
озброєння січові стрільці. Те слово, з яким перемагали ворога вояки УПА. Слово
Шевченка. Шевченко - нам нині, як ніколи потрібен і він з нами. Устами Сергія
Нігояна – вірменина за національністю, щирого патріота, українця за покликом
серця, пророче закликає нас: «Борітеся, поборите…». Знекровленими устами
Небесної Сотні і уже не однієї Східної Сотні з болем, з гіркотою благає: «Кари
катам! Кари…!» Сьогодні Шевченко з нами. У серцях кожного українця, від
президента - до воїна в окопі, там на
передовій, стукає нині Тарас:
Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
Зі свого болю, зі свого відчаю, зі своєї
любові, простягає руки нам Шевченко -на
схід і на захід, на південь і на північ: « Обніміться ж, брати мої. Молю вас,
благаю!»
Патріотичні
ідеї Тараса Шевченка сьогодні актуальні як ніколи, його твори для сучасної
молоді - це засіб для піднесення патріотичного почуття. Тому, затамувавши
подих, присутні вслухалися у поетичні рядки, що декламувала ведуча – Скочеляс
Юлія ( ОП-304 групи)
Протягом літературно-музичної
композиції «Свою Україну любіть…», студенти нашого коледжу торкнулися серцем Шевченківських творів, пройнялися
їхнім духом, тим самим змогли виконати поетові заповіти. Метою заходу було довести до слухачів, що наше минуле,
теперішнє і майбутнє — це Шевченко.
Учасниками літературно-музичної
композиції «Свою Україну любіть…», були: Шалапа Богдан( ОП-102гр.), Дмитрів
Світлана (ОП-304гр.),Онофрюк Павло (ВПР-201 гр.), Папроцький Василь (ВПР-106
гр.), Павлик Мар’яна (ОП-102 гр.), Цьох Аня (ОП-204 гр.), Процайло Назар (АІ-207
гр.), Юськів Юлія (ОП-102гр), Клинковська Галина (ОП-102 гр.), Ніколаєва Віра
(ОП-102гр.), Яріш Назар (ВПР-106), Миськів Святослав ( АІ- 103 гр.), Петрейко
Зоряна (ОП-304 гр.), Остапчук Назар ( ОТ- 302 гр.), Куцель Богдан ( ВПР-401),
Бойко Ірина (ОП-304 гр.) під керівництвом викладача української мови та літератури
Галабуди Люби Михайлівни і Юзьків Марії Михайлівни – куратора АІ-103 групи та
музичного керівника Весни Ірини
Василівни і музичного супроводу на бандурі Поцелуйко Ірини Михайлівни. Завдяки артистизму виступаючих всі глядачі
прониклися дійством і із зацікавленням слухали як звучали Тарасові слова. І досі Тарас Шевченко закликає своїм словом
любити рідний край, брататися сильному зі слабшим, бути справедливим, чесним.
Важко визначити, коли Шевченко був потрібніший рідному
народові: чи в ті далекі жахливі часи, коли він був поневолений, чи сьогодні,
коли Україна духовно відроджується.
Пророк, віщун, обновник і геній, що припав серцем до
української минувшини, підняв жовто-сині стяги, знамена, які упродовж
віків були в безодні забуття, підніс їх великим і жертовним зусиллям свого Духа
вгору, щоб невпинно маячіли над Україною.
Тарас
Григорович Шевченко був, є і завжди буде найяскравішим виразником одвічних
прагнень українського народу до Волі, Незалежності, Щасливого життя. Його
невмирущість, значущість і велич – всесвітні...
10.03.2020р.
Немає коментарів:
Дописати коментар